• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Патріотичне виховання молоді

/Files/IMG_20240121_111858.jpg Виховні години до Дня вшанування захисників Донецького аеропорту

Тут зібралися люди з різних соціальних верств, які розмовляють різними мовами, але мають спільну мету - за всяку ціну захистити свою країну і мирне життя своїх близьких. Утримуючи зруйновану будівлю аеропорту під своїм контролем протягом 242 днів, вони стали справжнім живим символом мужності і героїзму.

/Files/images/images (1).jpgПатріотичне виховання

Патріоти́чне вихова́ння — планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до батьківщини та до представників спільних культури або країни. Таке виховання включатиме розвиток любові до батьківщини, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу. Має застосовування як у сім'ї та школі, так і в державних і громадських організаціях, засновуючись на впевненості в позитивному ефекті такого ж відношення.

«

Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. О. Сухомлинський).

»

Предмети уваги патріотичного виховання:

· Національна ідея

· Національна культура

· Рідна мова

· Історія народу і держави

· Самовизначення, самоідентифікація

· Категорії Батьківщини (мала і велика Батьківщина)

· Лідери та герої народу, нації, держави

· Рідний край, місто, село

· Рідні мати, батько

Бажані результати патріотичного виховання:

· Як наслідок людина, громадянин чи представник певної нації або національності

· Розуміє і поділяє сутність національної ідеї

· Є носієм національної культури

· Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини

· Любить і відстоює рідну мову, користується нею

· Любить, захищає і відстоює рідну країну / державу / територію

· Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції

· Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення

· Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій. Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було одним з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність — сама благодатна пора для виховання відчуття любові до Батьківщини. Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування у учнів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм — одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особи. У школярів повинне вироблятися відчуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, пошану до його великих звершень і гідних сторінок минулого. Багато що потрібне від школи: її роль в цьому плані неможливо переоцінити.


КОНЦЕПЦІЯ

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ

ВСТУП

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу (patria) як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості. При цьому потрібно враховувати, що Україна має древню і величну культуру та історію, досвід державницького життя, які виступають потужним джерелом і міцним підґрунтям виховання дітей і молоді. Вони уже ввійшли до освітнього і загальновиховного простору, але нинішні суспільні процеси вимагають їх переосмислення, яке відкриває нові можливості для освітньої сфери.

В основу системи національно-патріотичного виховання покладено ідею розвитку української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства та української політичної нації. Важливу роль у просвітницькій діяльності посідає відновлення історичної пам'яті про тривалі державницькі традиції України.

Серед них Київська Русь, Велике князівство Литовське, Військо Запорозьке, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Гетьманат Павла Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна та інші українські визвольні проекти. На особливу увагу заслуговує формування української політичної культури в часи Речі Посполитої та Австро-Угорщини, нове осмислення ролі Кримського Ханату як держави кримськотатарського народу, включно з тривалим воєнним протистоянням і плідною військовою та культурною співпрацею.

Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності.

Важливим завданням є розгляд порівняльно-історичних відомостей про переривання державності в інших європейських країнах, які сьогодні представлені потужними європейськими націями. Спеціального розгляду потребують історичні обставини, що призводять до переривання державницької традиції.

Разом із тим, національно-патріотичне виховання не повинно прищеплювати ідеї культурного імперіалізму, тобто способу споглядання світу лише очима власної культури. Ця Концепція виходить з ідеї об’єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають на території України, довкола ідеї української державності, українського громадянства, що виступають загальними надбаннями, забезпечують їхній всебічний соціальний та культурний розвиток. Українська держава заперечує будь-які форми дискримінації, підтримуючи всі мови і культури, що зазнали такої дискримінації в часи колоніальної залежності України.

На жаль, до сьогодні українська освіта не мала переконливої і позитивної традиції, досвіду щодо виховання патріотизму в дітей та молоді, у попередні часи боялися взагалі терміну “національний”, а “патріотичне виховання” сприймали винятково в етнонародному або неорадянському вимірі.

Протягом останніх десятиліть було розроблено низку концепцій:

Концепція національної системи виховання (1996);

Концепція національно-патріотичного виховання (2009);

Концепція Загальнодержавної цільової програми патріотичного виховання громадян на 2013-2017 рр.;

Концепція громадянської освіти та виховання в Україні (2012).

Проте жодна з них не була розгорнута і не втілилася в конкретні кроки з реалізації через зміну векторів розвитку держави і, відповідно, освітньої політики, через різні погляди правлячих еліт на ідеологію і напрями розвитку освіти.

На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

- повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);

- участь у громадсько-політичному житті країни;

- повага до прав людини;

- верховенство права;

- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;

- рівність усіх перед законом;

- готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Відтак, враховуючи всі обставини, виникає гостра потреба у розробленні концепції, яка б визначала нову стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу виховання суб’єкта громадянського суспільства, громадянина-патріота України.

1. Мета та завдання національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у молодої особи готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу в Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім'ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Системна організація військо-патріотичного виховання молоді має бути спрямована на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування психологічної та фізичної готовності до служби в Збройних Силах, задоволення потреби підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси - культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, обережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

2. Принципи патріотичного виховання

Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, врахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

- принцип національної спрямованості, щопередбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

- принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

- принцип полікультурностіпередбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

- принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;

- принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

- принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

3. Шляхи реалізації патріотичного виховання дітей та молоді

3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді:

– підготовка нормативно-правових документів з питань національно-патріотичного виховання молоді, внесення відповідних змін до законодавства;

– розроблення державних і громадських заходів з інформаційної безпеки, спрямованих на запобігання негативним наслідкам впливу інформаційної війни;

– розроблення порядку державного фінансування заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молодих людей;

– підготовка комплексної програми військово-патріотичного виховання та нормативно-методичного забезпечення її реалізації з метою виховання здорового підростаючого покоління, готового захищати національні інтереси та територіальну цілісність України;

– вироблення науково-теоретичних і методичних засад
патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів наукових і навчальних закладів (через світову історію можна показати, як державність поновлювали інші народи, зокрема чехи та поляки; через зарубіжну літературу показати, як ці народи утверджували свою ідентичність; через дисципліни природничо-наукового циклу розкрити здобутки українців у науці і техніці, якими слід пишатися, бо тільки цілісна і системна картина гарантуватиме осягнення мети Концепції);

– вивчення потреб молоді, зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;

– забезпечення активної участі сім’ї та родини в розвитку фізичного і морального здорової , патріотично налаштованої зростаючої особистості.

3.2. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання:

– проведення заходів, спрямованих на реалізацію патріотичного виховання у закладах системи освіти, культури, спорту;

– підтримка та сприяння волонтерським проектам, іншої громадської діяльності та самоорганізації українських громадян, спрямованої на заохочення молоді до благодійних соціальних, інтелектуальних та творчих ініціатив і проектів на благо України;

– створення умов для популяризації кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, героїчного минулого і сучасного українського народу, підтримки професійної і самодіяльної творчості;

– активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді - учасників бойових дій на Сході України, членів сімей Героїв Небесної Сотні, бійців АТО та їхніх сімей, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;

– залучення молоді до участі у збереженні і підтримці єдності українського суспільства, у громадському русі задля громадянського миру і злагоди;

– сприяння спортивній і фізичній підготовці, спрямованій на утвердження здорового способу життя молодих громадян з урахуванням принципів національно-патріотичного виховання;

– налагодження співпраці з військовими формуваннями України як мотивація готовності до вибору військових професій;

– сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання та інших громадських організацій, які здійснюють патріотичне виховання молоді;

- активізація виховної роботи з дітьми та молоддю засобами всеукраїнської дитячої військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”);

– удосконалення підготовки та перепідготовки кадрів, які займаються питаннями національного і патріотичного виховання дітей та молоді в системі освіти, культури, спорту.

3.3. Співпраця органів державної влади та органів місцевого
самоврядування з громадянським суспільством:

– активне залучення до національно-патріотичного виховання дітей та молоді дитячих і молодіжних громадських організацій (об’єднань), використання їхнього досвіду, потенціалу, методів роботи у вихованні патріотів України;

– організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на національно-патріотичне виховання дітей та молоді;

– долучення батьківської громадськості до популяризації кращого досвіду патріотичного виховання;

– посилення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади стосовно національно-патріотичного виховання молоді.

3.4 Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання дітей та молоді:

– організація у теле-, радіопрограмах, Інтернет-ресурсах та в друкованій пресі постійно діючих рубрик, що популяризують українську історію, боротьбу українського народу за незалежність, мову та культуру, досвід роботи з національно-патріотичного виховання різних соціальних інституцій; підтримка україномовних молодіжних засобів масової інформації;

– запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості й бездуховності, поширення порнографії та інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям, заперечують суверенність Української держави;

– виробництво кіно- і відеофільмів, підтримка видання науково-популярної, наукової, художньої літератури національно-патріотичного спрямування;

– підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім’ї; висвітлення у засобах масової інформації кращого досвіду родинного виховання;

– здійснення заходів щодо розширення фактографічної бази історичних подій, публікація розсекречених архівних документів, видання історичної науково-популярної літератури, довідкових матеріалів про здобутки України за роки незалежності, книг патріотичної спрямованості.

Процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам.

Етапи впровадження національно-патріотичного виховання дітей та молоді

На першому етапі (2015 р.) планується :

- створення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення національно-патріотичного виховання дітей та молоді;

- створення Центру патріотичного виховання у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України;

- створення інформаційного ресурсу, присвяченого національно-патріотичній тематиці.

На другому етапі (2016-2017 pp.) передбачається:

- розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих освітніх закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді;

- підготовка та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання.

На третьому етапі (2018- 2019 рр.) забезпечується :

- проведення моніторингу системи патріотичного виховання дітей та молоді за допомогою соціологічних опитувань, анкетування, психологічного тестування;

- проведення науково-методичних конференцій, створення банку передового педагогічного досвіду на інформаційному веб-ресурсі;

- аналіз здобутого, встановлення досягнень і викликів, корекція навчально-виховних впливів з урахуванням результатів моніторингу.

Очікувані результати

У результаті впровадження системи національно-патріотичного виховання очікується:

– забезпечення у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті;

– зацікавленість молоді щодо служби у Збройних силах України, готовність до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів та незалежності України з метою становлення її як правової, демократичної, соціальної держави;

– збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки;

– створення ефективної виховної системи національно-патріотичного виховання молоді;

– консолідація зусиль суспільних інституцій у справі виховання підростаючого покоління.

Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати визначені питання і поставлені завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.

/Files/images/1830178qyjed01h98.gif


6 грудня - День Збройних Сил України

Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу – захисну – функцію. Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України “Про загальний військовий обов'язок” є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України! Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія.

Хлопці та дівчата 10 та 11 класів взяли участь у змаганнях військово-спортивних , підготовлених учителем фізичної культури Рудим В.М. Майбутні воїни, нащадки козаків не дарма вибрали назви команд "Козаки", "Українські отамани". Учні показували свою вправність і вміння на різних етапах змагань: конкурс девізів, емблем, перенесення вантажу і "поранених", виконання пісні, "Попади в ціль", естафеті з автоматами, "Збери зброю", підтягування, качання пресу, присідання, вікторина, армреслінг, уміння володіти своїм тілом, перетягування канату. Судило змагання журі у складі директора НВК Руденка О.П., заступника з виховної роботи Панасюк О.І., члена учнівської ради Середи Л. Команди ішли із мінімальним відривом: то одна перемагала, то інша. У напруженій боротьбі обидві команди показали однаковий результат - стали переможцями! Перемогла дружба!


День української писемності та мови 2017

З метою пропагування грамотності, підтримки та розвиткудержавної мови як духовного потенціалу нації, виховання мовної культури 9 листопада об 12 годині, у День української писемності та мови 45 учнів НВК приєднались до написання XV Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Побажаємо всім успіху.


«Рідна мова дорога людині, як саме життя», говорить народна мудрість. І це так. Адже без мови не може існувати народ та його культура.

У Лукашівському навчально-виховному комплексі цього дня учні 3 класу з класним керівником Т.В.Боровик провели відкритий виховний захід «Наша мова – диво калинове». Учні прочитали вірші про рідну мову, інсценізували усмішку П.Глазового «Кухлик», співали із задоволенням пісні «Україно, ми твоя надія», «Лише у нас, на Україні». Королева Абетка розповіла про народження наших літер та провела конкурс «Знавці рідної мови». Свято проведено з метою формувати в учнів розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава, також виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.


9 листопада 2017 року розпочинається ХVІІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.


/Files/images/yacik.jpg



Краєзнавча конференція 03.04.2015 р.

Є у нас своя родина, Є верба, і є калина, Пісня, мова солов'їна - Все це наша Україна. Дивосвіте мого краю. Я вдивляюсь і вивчаю, Я милуюсь й пізнаю Україноньку мою!

Любов до держави розпочинається із любові до місця, де ти народився, де живеш, любові до батьків, до рідної мови, до справи, яку ти виконуєш, до своєї історії. З метою вдосконалення громадянського та патріотичного виховання підростаючого покоління на традиціях та звичаях народу України, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини, історії рідного краю, ознайомленням з географічними, етнографічними, культурними та історичними заповідниками, пам'ятками та об'єктами заповідного фонду учні НВК стали учасниками Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді "Моя Батьківщина - Україна". І як результат пошукової роботи - краєзнавча конференція. Розпочала її заступник директора з виховної роботи Панасюк О.І. А далі - слово пошуковим загонам. Учні 1 та 2 класу працювали за напрямом "Живи і возрадуйся, роде наш красний", у ході якої вони знайомилися із своїми родоводами. Учні 3, 4 та 10 класів працювали за напрямом "Славні імена наших земляків". Вони зібрали матеріали про Ф.Тишка, М.Бикова, Шилан М.О., жительку села Лукаші. Учні 5 класу збирали прислівя та приказки, розповіді про свої імена за напрямом "Краса і співучість рідного слова". Учні 7 класу ознайомили із діячами культури, вихідцями із нашого району за напрямом "Культурна спадщина нашого народу", а учні 9 класу - із духовною культурою нашого народу. Пошуковий загін 6 класу ознайомив із матеріалами пошуку та презентацією за напрямом "Кухлик меду". Учні 8 класу працювали за напрямом "Козацькому роду нема переводу". Вони ознайомили присутніх із матеріалами про Героя України, вихідця із села Волошинівка Р.Лужевського. Завершили виступи учні 11 класу, які працювали за напрямом "Із попелу забуття". До уваги присутніх була презентація про участь наших земляків у бойових діях у Афганістані. Лунала пісня про те, що Україна бажає миру. На завершення конференції пошукові загони отримали нові завдання в обласній історико-краєзнавчій експедиції учнівської молоді "Київщина козацька".


«В сім’ї вольній, новій, ми тебе не забули, Тарасе…»

До дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Методичні рекомендації щодо відзначення дня народження Т.Г. Шевченка

Методичні матеріали щодо організації та проведення заходів щодо вивчення життєвого та творчого шляху Кобзаря

Уроки

​​Виховні справи


До 200-річчя від дня народження М.Вербицького

2015-03-04

/Files/images/Изображение 148 ААА .jpg/Files/images/Изображение 146 ААА .jpgУ НВК проходять виховні справи, бесіди, присвячені 200-річчю від дня народження автора музики Державного Гімну України Михайла Вербицького.


Всеукраїнська українознавча гра "Соняшник"

2015-03-03

/Files/images/1416229483_son.jpg/Files/images/DSCN0557АА .jpgУчні початкових класів/Files/images/DSCN0552АА .jpg/Files/images/Изображение 110АА .jpg/Files/images/Изображение 113АА .jpgVІ Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник»відбулася

3 березня 2015 року. У грі взяли участь учні 2 – 11 класів. Розмір організаційного внеску за участь у грі становив 14,50 грн. Учні пільгових категорій брали участь у грі безкоштовно.

Гра проходила в один тур безпосередньо в НВК за комплектами завдань, розбитих на три рівні складності. На кожне завдання пропонувалося п’ять варіантів відповідей, серед яких є лише одна правильна. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник – 70. Основним критерієм оцінювання результату є сумарна кількість балів, набрана одним учасником.

Вітаємо учасників гри!

Успіхів і перемог!


/Files/images/104 копи.jpg

Міжнародний день рідної мови

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. У НВК прведено ряд заходів, присвячених цій даті: розгадування загадок, написання творчих робіт, конкурс ма

/Files/images/IMG_0477аа.jpgНаймолодші учасники/Files/images/IMG_0482аа.jpgУчениці 4 класу/Files/images/IMG_0490аа.jpgВиступає 1 клас/Files/images/IMG_0504аа.jpgКоманда "Дивослово"/Files/images/IMG_0502аа.jpgКоманда "Мовознавці"

люнків, можна було ознайомитися із виставкою книг у бібліотеці. Завершальний етапом стала святкова програма та конкурс "Влучне слово - гострий розум". Мова – святиня душі людської. Це від нас залежить зараз, чи порветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на сонці! Тільки від порога рідної мови ми можемо виходити на широкі магістралі світу. Слово довірилося нам і повірило в нас. Тож не сполохаймо його, захистімо, притулімо до серця, наповнимо ним своє життя. Такими словами розпочали захід ведучі Хоменко Тетяна та Єфіміщ Людмила, учениці 11 класу. Пролунали віршовані рядки із вуст вихованців дошкільної групи, найменших учасників свята. Прозвучали пісні про рідну землю - Україну (1 клас - учитель Колесник О.П., Єфіміщ Л.). У другій частині змагалися збірні команди 5 - 8 класів "Дивослово" та "Мовознавці". Вони показали однакові знання. Закінчилося свято. Завершальним акордом прозвучали слова: "Отож,маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!». Нехай проростуть зронені в наших серцях зерна мудрості, істини й любові! А завтра знову зійде сонце – і буде день, і буде праця й творчість!" Свято підготували учителі української мови Гаркавенко Н.О. та Панасюк О.І.

/Files/images/104 копи.jpg


2015-02-20

Лінійка-реквієм "Пам'яті Героїв Небесної Сотні"

/Files/images/Изображение 067ааа.jpg/Files/images/Изображение 069аа.jpg/Files/images/Изображение 073аа.jpg/Files/images/Изображение 075ааа.jpgПройшла лінійка-реквієм "Пам'яті Героїв Небесної Сотні". Учитель історії Яценко Г.І. розпочала лінійку-реквієм: "Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття. Кожен із цієї Небесної Сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. І ось пройшло вже рік,а смертей все більше й більше...Якщо вас справді засмучує ненависть у світі, не плачте і не втрачайте надії,а зробіть щось, хай навіть маленьке!

Небесна сотня – безневинна жертва… Бандитам не сховатись за хрестом, Отим хрестом, де їхня совість мертва Зрікається і серцем і чолом… У прощену неділю впала долу! Простіть нас браття, миленькі, простіть… За Україну - зранену і голу… За Вас не впала і за Вас стоїть!

І саме тут і сьогодні скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!».

Учні НВК, підтримавши заклик районної ради учнівського самоврядування "Альянс" запаличи свічки памяті.

/Files/images/104 копи.jpg


"Ти - вічний біль, Афганістан!"

15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав, скорботний День пам’яті воїнів-афганців. Сьогодні ми з вами проведемо Урок пам'яті. Нам дуже хочеться, щоб поезії, пісні, розповіді, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, пройшли крізь ваші юні серця, і ви зрозуміли, що найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Ми повинні пам’ятати тих, хто її пережив, тих, хто недожив, недоспівав, недокохав.

Ти – вічний біль, Афганістан,Ти – наш неспокій. І не злічить глибоких ран В борні жорстокішійІ не злічить сліз матерів, дружин, дітей –Не всі вернулися сини із тих ночей…

Чи треба взагалі згадувати про війну! Деякі кажуть, що не треба. Треба! Треба до тих пір, поки людство неспроможне бути сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Так розпочала Урок пам'яті заступник директора з виховної роботи Панасюк О.І. Учні 10 класу (класний керівник Руденко Л.І.) розкрили сторінки тієї далекої війни, закликали берегти мир.

/Files/images/Изображение 060АА.jpg


Патріотизм – це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини.Патріотизм– величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь, виховує великих, сильних людей, які здатні ціною свого життя пожертвувати заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот /Files/images/1358252618_20patriot4x4_1.pngживе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.

Конкурс «Патріот» став популярним у нашому закладі. У цьому році 26 учнів взяли у ньому участь. Конкурсні завдання цікаві, веселі, доступні дітям з різним рівнем підготовки. Вони містять запитання з багатьох напрямків: мови, країнознавства, літератури та відображають різнобічну інформацію про Україну.

У 1999 році ЮНЕСКО прийняло рішення про щорічне відзначення Міжнародного дня рідної мови 21 лютого. Головна декларована мета Міжнародного дня рідної мови – сприяння мовній різноманітності світу і стимулювання вивчення іноземних мов населенням різних країн. Крім того, ЮНЕСКО виступило за зближення культур і їх активну взаємодію, зокрема, у мовних питаннях, оскільки саме мови вважаються важливим інструментом розвитку духовної спадщини планети.


29 січня пройшов Урок пам'яті

Учні НВК зібралися в актовій залі, прибраній квітами і рушниками, вишитими червоними і чорними нитками. У центрі сцени, прикрашений калиною і чорними стрічками, плакат, на якому чорним – дата: “29 січня 1918 року”, а нижче – слова написані червоним:

І слава їх встає не вмерши,
Ятрить крізь відстані і час. Було їх триста. Триста перший –І ти, І я, І кожен з нас. Петро Шкрабюк.

Під плакатом на столі хліб – сіль і свічки. На передній стіні ікона Божої Матері.
На столі хліб на рушнику і червона калина. Свічки Заступник директора з навчально - виховної роботи Панасюк О.І. розпочала урок пам'яті.

І пам’яттю не оминути Останній бій, останній крик. Ці Фермопіли наші – Крути. А Берестечко – їх двійник.

Кажуть, що історія не повторяється, але деякі її події мають щось спільне. 480 рік до н.е. Грецька держава, об'єднавшись з державою Спарта, вела війну з персами-завойовниками, яких привів в Грецію син перського царя Дарія – Ксеркс. 300 спартанців, який очолював цар Леонід, тримали оборону біля Фермопільської ущелини. І тільки зрада грека, який вночі провів ворога гірською стежиною в табір спартанців, не дала їм можливості перемогти. Всі вони загинули, захищаючи державу.
Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної України. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині. 300 запоріжців, що окопалися на острівці серед боліт, цілу добу відбивалися від тисячі польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.
29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.

Про те, що саме сталося в цей день, 97 років тому, розказали учні 9 класу (класний керівник Гарбуз Н.В.). Всі присутні вшанували героїв Крут хвилиною мовчання. А в кінці уроку хвилююче пролунала пісня в аудіозапису"Молитва за Україну" .


Пройшло родинне свято "Моя маленька Батьківщина" (3 клас, 19.11.2014 р./Files/images/DSCN0228.jpg)


День пам'яті жертв голодоморів

21 листопада учні Лукашівського НВК прийшли до пам’ятника жертв Голодомору, щоб вшанувати пам’ять безневинно убієнних у 1932 – 1933 роках та жертв геноциду.

Пекельні цифри та слова

У серце б’ють неначе молот.

Немов проклятий ожива

Рік 33-й. Голод… Голод.

У люті сталінській, страшній

Тінь смерті шастала по стінах. 11 мільйонів! Боже мій! Недолічила Україна.

Такими словами розпочала мітинг пам’яті учитель історії Яценко Г. І. Вона сказала, якою трагічною сторінкою був голодомор в історії України. Скільки горя та страждань принесли нашому народові 30-і роки. Люди змушені були пройти через знущання з боку влади, зраду близьких, злиденність та постійний страх. Яке глибинне значення криється у слові «голодомор». Морити голодом! Це у ХХ столітті! Наголосила на тому, що лише не так давно голодомор було визнано геноцидом проти українського народу.

Учні 11 класу зачитали спогади очевидців, які у попередні роки записали учні НВК, поклали квіти і запалили свічки пам’яті. Закінчився мітинг хвилиною мовчання. Усі учні пройнялися духом пам’яті.

/Files/images/IMG_5389.jpg


Тиждень права

У НВК з 08 по 12 грудня пройшов Тиждень права. Були проведені бесіди, години спілкування, конкурс малюнків, у ході яких учні пригадали відомості про права, свободи та обов'язки громадян України. Закінчився тиждень правовим брейн-рингом між командами "Юридична компанія" (11 клас) та "Правознавець" (10 клас). Учням потрібно було показати свої знання у ІІІ етапах конкурсу. У напруженій боротьбі перемогла команда 11 класу. Провела тиждень учитель правознавства Яценко Г.І.

/Files/images/IMG_0150.JPG


Змагання "Козацькому роду нема переводу"

05 грудня чотири команди юнаків 8- 11 класів показували cвої вміння і вправність з різних видів спорту . Змагання були приурочені Дню Збройних Сил України. Перемогу вибороли учні 9 класу із мінімальним відривом.

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 3264

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.